100 років від мученицької смерті Незламної Героїні - Ольги Басараб
12 лютого минає 100 років від мученицької смерті Незламної Героїні - Ольги Басараб 
Відважна героїня, галичанка,
Сподвижниця стрілецтва, союзянка.
За Україну згасла, мов зоря
Не зрадила ідей... Йшла на тортури...
І закатована в тюремних мурах...
Сьогодні славимо її ім'я.
Доля цієї мужньої жінки терниста і несправедлива. Дуже рано втратила вона батьків, які виховували своїх дітей у дусі патріотизму та релігійності. Самостійно здобувала освіту за кордоном у Німеччині, навчалася у школі при Інституті для українських дівчат у Перемишлі, а потім і в ліцеї, який закінчила з відзнакою. Також вчилася Ольга на медичному факультеті Віденського університету, була активною учасницею "Союзу українок", Червоного Хреста, товариства "Січ" і "Пласт".
Молодою вдовою залишилася дівчина, після втрати коханого Дмитра на початку Першої Світової війни. Напевно, огортаючи кожного пораненого опікою, заспокоювала біль свого серця і за віддану працю одержала відзнаку від Міжнародної організації Червоного Хреста.
У Фінляндії Ольга працювала секретаркою в українському посольстві. А після повернення до Львова вона стає членом УВО, добре зналася із полковником Євгеном Коновальцем. Непомітно для інших, її квартира стала місцем, де збігалися всі нитки закордонних зв'язків УВО.
Трагедія, яка сталася 9 лютого 1924 року - обшук в кімнаті Ольги Басараб, стала кульмінацією її життя. Поліція знайшла пакет із розвідувальним матеріалами, тому допити були інтенсивними, із застосуванням тортур. Ольга знала, що живою не вийде, тому видряпала на стіні слова: " Вмираю замучена. Помстіть!" Її знайшли повішеною на тюремних гратах...
Ми повинні завжди пам'ятати якою ціною виборювалася і виборюється наша незалежність
. Слава усім Героям України
